Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
тремтячий — [треимт’а/чией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і … Орфоепічний словник української мови
тремтячий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
тремкий — а/, е/, рідко. 1) Те саме, що тремтячий 2). 2) Мелодійно дзвінкий, високого тону (про голос) … Український тлумачний словник
тремтливий — а, е. 1) Який тремтить (у 1, 2 знач.), здатний тремтіти, дрижати від чогось; тремтячий (у 2 знач.). || Який нервово, від хвилювання, холоду тощо здригається, рухається. || Миготливий, мерехтливий (про світло, вогонь і т. ін.). || Переривчастий,… … Український тлумачний словник
тремтючий — а, е, рідко. Те саме, що тремтячий 2) … Український тлумачний словник
тремтяче — Присл. до тремтячий 2) … Український тлумачний словник
